Методична тема

Методична тема:

Використання прийомів та методів активізації пізнавальної діяльності учнів за допомогою роботи в групах на уроках історії.

Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Тому процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримували систему наукових фактів. Навчання повинно формувати в учнів здатність творчо мислити, зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, вчитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям приходять активні та інтерактивні методи, або методи активізації пізнавальної діяльності учнів. Перед вчителями стоїть завдання впровадження в навчально-виховний процес форм і методів роботи, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, вчитель перш за все має акцентувати увагу на розвиток творчих здібностей учнів, навчання способів опрацювання, структурування, аналізу інформації. Саме тому все більш перевага надається інтерактивним технологіям навчання, які відповідають особистісно орієнтованому підходу до навчання. У зв’язку з цим можна говорити про актуальність навчальної діяльності учнів у великих і малих групах. Групова навчальна діяльність ефективно поєднується з традиційними формами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання. Головною особливістю групової форми організації навчання є те, що процес навчання відбувається у спільній діяльності. Така форма організації навчання не тільки вирішує три основні завдання: конкретно пізнавальне, комунікативно розвивальне, соціально орієнтоване, а й відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Роль пізнавального інтересу у процесі навчання

Вчені визначають пізнавальну активність як «якість діяльності учня, яка виявляється у його ставленні до змісту і процесу навчання, у прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності за оптимальний час, у мобілізації морально-вольових зусиль на досягнення навчально-виховної мети». Одним із засобів пізнавальної активності є показ значущості і цінності змісту навчального матеріалу. Цього можна домогтися, використовуючи на уроках історії різноманітні форми роботи, а також різні методи навчання. Методи навчання - це способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на досягнення ними навчальних цілей в процесі навчання. Тобто, метод - це шлях, яким учитель веде учня від незнання до знання, від невміння до уміння, шлях розвитку його розумових сил.

Велике значення у підвищенні мотивації до навчання має використання методів активного навчання, що здобувають останнім часом особливої актуальності. Ці методи дозволяють організувати пізнавальну діяльність учнів таким чином, що навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожного учня. Активні методи навчання забезпечують не тільки просте запам’ятовування матеріалу і формування стійкої уваги, а й розвивають у учнів критичне мислення та вміння самостійно здобувати знання. Лише урок із використанням активних та інтерактивних форм навчання може зробити навчання по-справжньому цікавим і творчим процесом.

Використання активних методів в освітньому процесі передбачає вільне висловлювання думки учнем, всебічний розгляд проблеми, повага думки співрозмовника і постійний вибір свого рішення на основі отриманих знань і прийнятих до уваги міркувань. Інтерактивне навчання як форма організації пізнавальної активності, має за мету створення комфортних умов навчання, та покликане зробити навчальний процес живим, динамічним, цікавим для учнів. У цій ситуації головною метою вчителя стає формування активної творчої особистості учня.

Виховання пізнавального інтересу – одна з найважливіших умов ефективності навчального процесу. Інтерес стимулює волю й увагу, сприяє кращому запам’ятовуванню. Тому однією з найважливіших проблем викладання є питання про те, як викликати в школярів пізнавальний інтересі як досягти його постійного розвитку. Найперша необхідність, яка виникає у вчителя, який хоче виховати в учнів пізнавальний інтерес, це створення умов для успішного навчання. Це дбайливе обладнання уроку, без якого не може здійснюватися навчання, у тому числі добре обладнані кабінети. Це і обстановка, що розташовує до занять, впорядкованість роботи - відсутність поспіху і одночасно втрат дорогоцінного часу, щільність уроку. Виховання емоційно-позитивного ставлення до навчання відбувається шляхом створення позитивних переживань, пов'язаних з усім, що супроводжує засвоєння даного розділу, теми, тобто формування емоційно-позитивного ставлення до навчання.

Інший шлях формування пізнавального інтересу - виховання свідомого ставлення до навчання, що сприяє розвитку пізнавального інтересу й розуміння необхідності, важливості вивчення предмета в цілому, так і окремих його частин. Ці два шляхи - формування емоційного і свідомого ставлення до навчання так чи інакше переплітаються і взаємодіють в ході навчально-виховної роботи.

Методи й прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, а й мали можливість формувати здатність творчо мислити, уміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, учитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям приходять активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності).

Методи та прийоми активізації пізнавальної діяльності дозволяють вирішити комплекс проблем, які досить часто постають перед педагогом: усі учні класу включаються в роботу; опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу; кожен має можливість висловити своє судження; учні навчаються грамотно аргументувати свою думку і знаходити альтернативні рішення; формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі. Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє група простих щодо організації методів, які передбачають спільну роботу всього класу. Такі методи використовуються на різних етапах уроку.

«Мікрофон». Учитель пропонує учням проблемне запитання. Мікрофоном може служити ручка, олівець, пенал, тощо, який учні передають один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Відповідає тільки той, хто отримав «мікрофон». Виступи повинні бути лаконічними; вони не коментуються і не оцінюються.

«Незакінчені речення». Визначивши тему для обговорення, учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати із запропонованої формули. Орієнтовні «незакінчені речення»: від цього уроку я очікую...; на сьогоднішньому уроці найважливішим для мене було...

«Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх висловлення. Кількість ідей заохочується. Наостанок відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

«Метод ПРЕС». Учитель пояснює механізм етапів методу і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби застосувати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, учитель може використовувати його на кожному уроці. Залежно від складу учнівського колективу алгоритм можна спростити: позиція – приклад – висновки.

«Навчаючи вчуся» («Кожен навчає кожного», «Броунівський рух»). Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній для кожного учня. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями, намагаючись протягом визначеного часу поспілкуватися із максимальною кількістю товаришів. Виконавши вправу, учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

Ефективною є робота учнів у парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок). Учні об’єднуються у пари шляхом поділу класу на дві половини. Проводиться інструктаж: визначення почерговості учнівських висловлювань; встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом. Робота в парах: за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання; учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки; співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не перебивають, не оцінюють один одного. Представляються результати роботи. Проводиться загальне обговорення.

«Взаємообмін завданнями» («Взаємопередавання тем», «Обговорення проблеми»). Організація роботи базується на тому, що один з учнів є носієм інформації, знає шляхи вирішення завдань, зміст теми, може проаналізувати ситуацію, документ, працювати з картою. Він передає цю інформацію іншому: розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє тощо. Другий учень слухає, записує, задає запитання, обговорює почуте, висловлює сумнів і т. д. В результаті такого навчання обидва повинні бути готовими відповідати на запитання учителя, коментувати, аргументувати позицію, свою точку зору. Цей метод працює при закріпленні нового навчального матеріалу. Ролі в парах повинні змінюватися, і школярі повинні мати чітко зафіксоване для виконання завдання.

«Навчальні пари» («Змійка», «Ескалатор»). Усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом. У правому ряду сидять «учні», у лівому – «учителі». Коли «учні» виконали завдання, їм пропонується залишатися на своїх місцях, а «учителям» з лівого ряду пересісти на одне місце вперед (учень з першої парти переходить на останню). Створюються нові пари, і в них кожний партнер виконує нові функції: «учитель» стає «учнем», а «учень» – «учителем». Завдання «учителя» – задавати питання до щойно опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття, виділяти основну ідею. Таке пересаджування може тривати до 20 хвилин.

Робота в групах на уроках історії

Робота в малих групах – це форма організації навчання, що допомагає забезпечити позитивний результат у класі з великою кількістю учнів. Вона допомагає сформувати в дітей навички структурування матеріалу, виділення основних його елементів, розвиває вміння узагальнювати, висловлювати свою думку, раціонально використовувати час. Робота в малих групах включає 6 основних елементів: підготовка класної кімнати; повідомлення мети й очікуваних результатів навчальної діяльності учнів; об’єднання класу в малі групи ( способи об’єднання в групи існують різні, але чисельність групи не повинна перевищувати 4-7 учнів, бо збільшення чисельності погіршує якість роботи); групи розміщуються за окремими столами; проведення настановчого інструктажу: учні отримують навчальні завдання (вони можуть бути однакові для всіх груп або різні – в контексті основної теми), визначається спосіб представлення результатів роботи, подаються критерії, за якими оцінюватиметься робота групп, розподіляються дидактичні матеріали, необхідні для виконання завдань; регламентується робочий час (орієнтовно 10–30 хвилин). Для опрацювання в малих групах визначається тематика чи окрема проблема, які повинні містити самостійні структурні одиниці, що стануть окремими завданнями для кожної групи. Така робота може застосовуватися на різних етапах уроку.

«Техніка номінальних групп» (“Голосування”). Група сідає навколо стола, де є листок паперу з чітко сформульованим завданням. Учні самостійно, без консультацій, записують свої пропозиції щодо поданого завдання в зошитах. Потім вони записують ці ідеї на спільному великому аркуші. Школярі мають право відхиляти невдалі думки і висувати нові. Після цього кожному самостійно пропонується вибрати п’ять найбільш цінних пропозицій і записати їх номери на листочках. Пропозиції, що отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони потребують додаткового опрацювання. Можна провести загальне обговорення результатів голосування і провести повторне.

«Спільний проект». Усі групи вирішують одну проблему, але кожна розглядає її певний аспект. По завершенні роботи звітуються і на дошці записують свої висновки, що є частинами загального підсумкового тексту. « Атака на учнів». Кожна група висуває по одному представнику для змагання. Учитель ставить питання. Представники повертаються до своїх груп і, вислухавши думку кожного, вибирають кращий варіант, повертаються до вчителя і відповідають. Можна провести атаку на окрему групу або на підготовленого учня і, навіть, на вчителя.

«Мозаїка» ( “Ажурна пилка”). Робота проводиться у два етапи. Перед тим як розпочати вправу необхідно поділитися на групи. Поділ повинен бути подвійним. Кількість учнів у групі має дорівнювати кількості груп. Під час першого етапу групи розташовуються за столами згідно з літерами (А, Б, В...Е) й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми. На другому етапі групи формуються відповідно до чисел (1, 2, 3...6) і виконують спільне завдання. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати роботи з першого етапу, а потім разом виконують нове завдання. Цей метод передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повертаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

«Акваріум». Учитель об’єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5 хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в “акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

«Коло ідей». Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

«Круглий стіл». Кожна група обговорює всі обґрунтовані позиції щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2–3 записані тези. Якщо такі версії є в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

МЕТОДИ РОБОТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі.

Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими етапами:

Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»: намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;

примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників; не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

МЕТОД «ПРЕС»

Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і вам потрібно зайняти та аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється. Метод надасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи:
ПОЗИЦІЯ Я вважаю, що ...

(висловіть свою думку, проясніть,

.тому, що.

в чому полягає ваша точка зору) ОБҐРУНТУВАННЯ

(наведіть причину появи цієї думки,

тобто на чому грунтуються докази

наприклад.

на підтримку вашої позиції) ПРИКЛАД

(наведіть факти, які демонструють

Отже (тому), я вважаю.

ваші докази, вони підсилять вашу позицію) ВИСНОВКИ

(узагальніть свою думку, зробіть висновок

про те, що необхідно робити; тобто, це є

заклик прийняти вашу позицію).

При захисті своєї позиції намагайтеся дотримуватися структури методу «Прес».

МЕТОД «НАВЧАЮЧИ - ВЧУСЯ»

Цей метод надає вам можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку. Ваша робота організовуватиметься так: після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці; якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте в учителя, чи правильно ви розумієте інформацію; підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі; вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них; тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

РОБОТА В ПАРАХ

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить вам набути навичок співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.

Організуйте свою роботу так: Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання. Визначте, хто буде говорити першим. Висловте свої думки, погляди на проблему по черзі. Дійдіть спільної думки. Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.

Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів: Зверніть увагу на:

мову тіла: сідайте обличчям до того чи тієї, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима;

допомагайте партнерові чи партнерці говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»; якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ти дійсно маєш на увазі, що ...?», «Чи правильно я зрозуміла, що...?»; під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.

Запам'ятайте, чого не слід робити під час активного слухання: давати поради; змінювати тему розмови; давати оцінки особі, яка говорить; перебивати; розповідати про власний досвід

ПРАВИЛА РОБОТИ В МАЛИХ ГРУПАХ

Робота в малих групах дозволяє вам набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва). Після того як учитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи. Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть вам організувати свою роботу:

1. Швидко розподіліть ролі в групі:
Спікер (керівник групи): зачитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловитись по черзі; заохочує групу до роботи; підводить підсумки роботи; за згодою групи визначає доповідача.

Секретар: веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи; як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-кіпер): слідкує за часом; заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.

Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.
Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
Намагайтеся в групі дійти спільної думки.

МЕТОД «АЖУРНА ПИЛКА»

Метод дозволяє вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

Спочатку ви будете працювати в «домашній» групі.
Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі «експертів» з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.
Ви знову повернетесь у свою «домашню» групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

«ДОМАШНІ» ГРУПИ:

• Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожний (кожна) розуміють зміст матеріалу.

«ЕКСПЕРТНІ» ГРУПИ:

Після того як учитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася у вашій «домашній» групі;
По черзі намагайтеся за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію членам нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

«ДОМАШНІ» ГРУПИ:

• Ви повертаєтесь «додому», де маєте поділитися інформацією з членами своєї «до
машньої» групи про нову інформацію, яку ви отримали в експертній групі.

Отже, за допомогою методу «Ажурна пилка» за короткий проміжок часу можна отримати великий обсяг інформації.

МЕТОД «АКВАРІУМ»

Після того як учитель розподілив вас на дві-чотири групи і запропонував вам завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.

Учасники та учасниці цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки

спостерігають за обговоренням. Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є «Акваріум».

Участь в турнірах, конкурсах 2013/ 2014 н. р. та 2014/ 2015 н. р.

Участь у МАН

Вовк М., ІІІ місто, район

Турнірі юних істориків

Чернова Р.( 5 місто, район), ІІ командне місце, місто

Маленко Г., 8 місто, район

Конкурс «Слобожанські дзвони перемоги»

Ситніков В., І місто, район

Конкурс «Моя Батьківщина – Україна»

Ситніков В., І місто, район

Історичний конкурс «Лелека»

7 срібних, 5 бронзових дипломи ( 15 учасників)

5 срібних, 3бронзових дипломи ( 11 учасників)