Лідія Вискребець
7 клас Історія України
Розділ ІІ. Київська держава (Русь- Україна)
Тема. Київська держава за правління Ярослава Мудрого
Мета: проаналізувати правління князя Ярослава Мудрого, визначити його внесок у зміцнення Київської держави; особливу увагу звернути на закладення князем правових основ розвитку держави, її внутрішньої та зовнішньої політики в період розквіту; на матеріалі різних історичних та правових джерел розвивати вміння учнів користуватися ними, аналізувати й робити висновки, складати хронологічну й текстову таблицю, оцінювати внесок видатних історичних діячів у розвиток держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, картки з тестовими завданнями, тексти джерел, ілюстрації, заготовки схеми «Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Оголошення теми урока.
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Учні презентують підготовлені записи до літопису про правління князя Володимира.
Тестові завдання
1. Яку назву отримала система укріплень, побудована за правління Володимира Великого?
А східний вал
Б білгородська лінія
В «змієві вали»
Г шлях «із варягів у греки»
2. За правління князя Володимира Великого було побудовано:
А Десятинну церкву
Б Софію Київську
В Золоті ворота
Г Києво-Печерську лавру
3. Установіть хронологічну послідовність подій.
А хрещення Русі
Б розгром Хозарського каганату
В спроба Володимира Великого реформувати язичництво
Г будівництво Десятинної церкви
4. Які події пов’язані з правлінням Володимира Великого? (Виберіть три правильні відповіді.)
1 будівництво Софії Київської
2 розгром Хозарського каганату
3 будівництво системи укріплень на південних кордонах Русі
4 проведення адміністративної реформи
5 запровадження уроків та погостів
6 хрещення Русі
7 укладення збірки законів «Руська правда»
III. Вивчення нового матеріалу
1. Утвердження на київському престолі Ярослава Мудрого.
Коло ідей
Літопис повідомляє нам, що у Володимира було 12 синів. Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого.
Розповідь учителя
Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол — Святополком і Ярославом — відбулася навесні 1019 р. на річці Альті та завершилася перемогою Ярослава.
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.
Із «Повісті минулих літ»
Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця [Пісочного]. І розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській.
1) Про яку подію йдеться в літописі? З’ясуйте, коли вона відбулася.
2) Яким чином Ярослав урегулював питання правління зі своїм братом Мстиславом? (Із братом Мстиславом, який князював у Тмутаракані, питання про поділ сфер впливу Ярослав розв’язав мирним шляхом, запропонувавши йому землі дніпровського лівобережжя з Черніговом.)
3) Співправління Ярослава і Мстислава називають дуумвіратом. Дайте визначення цього поняття.
4) З’ясуйте, коли та за яких обставин Ярослав став одноосібним правителем Русі. (Після смерті Мстислава в 1036 р.)
Утвердження на київському престолі Ярослава Мудрого
— Участь у боротьбі за владу після смерті Володимира; перемога Ярослава у вирішальній битві на річці Альті під Переяславом (1019 р.) над Святополком. — 1021 р. — визнання самостійності полоцького князя Брячеслава. — 1024 р. — поразка Ярослава від тмутараканського князя Мстислава в битві під Лиственом. — 1026 р. — укладення договору про поділ Руської землі по Дніпру: Ярославу відійшло Правобережжя з Києвом, а Мстиславу — Лівобережжя з Черніговом. — 1036 р. — початок єдиновладного правління Ярослава після смерті Мстислава.
2. Міжнародні зв’язки Русі-України.
Робота з історичним документом
«І було печенігів безліч. Ярослав же виступив із города, зготував дружину до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю — киян, а на лівому крилі — новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали наступати. І зійшлися на місці, де нині собор Святої Софії — митрополія руська. А тоді було там поле за городом. І булла січ люта. І ледве здолав надвечір Ярослав. Побігли печеніги врізнобіч, і не знали — куди біжать…»
1. Про яку подію написав літописець?
2. Як ця битва характеризує князя Ярослава?
3. Яке значення мала ця перемога?
Робота з підручником
Використовуючи підручник, з’ясуйте інші заходи зовнішньої політики Ярослава.
3. Перша збірка законів. Розбудова Києва. Церковне й культурне життя.
Робота в групах
1-а група. Скласти тези виступу з теми «Розбудова Києва»
2-а група. Скласти тези виступу з теми «Церковне та культурно-освітнє життя»
3-я група. Скласти тези виступу з теми «Руська Правда».
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із «Руської правди» Ярослава Мудрого та дайте відповіді на запитання.
Із «Руської правди»
Якщо хто вб’є князівську людину, як розбійник, а община вбивцю не шукає, то виру за нього в розмірі 80 гривень платити тій общині, на землі якої буде знайдено вбитого; внаслідок вбивства людина сплачує виру князю в 40 гривень.
Якщо хто стане на розбій без приводу, вбив людину по-розбійному, то люди за нього не сплачують, але мають видати його з дружиною та дітьми на… розграбування.
За вбивство князівських отрока, конюха або кухаря платити 40 гривень.
А за рядовича 5 гривень.
А за ремісника або ремісницю 12 гривень.
А за холопа 5 гривень.
1) Як регулювалися правові відносини в суспільстві?
2) Чому закон установлює різну оплату за вбивство людини? Поміркуйте, чиї інтереси були пріоритетними в законодавстві Київської держави. Свою думку обґрунтуйте цитатами з «Руської правди».
3) Чому в «Руській правді» немає таких покарань за вбивство, як смертна кара або ув’язнення?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Дидактична гра «Так чи ні?»
Визначте, чи правильні твердження.
1. Головний парадний в’їзд до Києва називався «Золоті ворота», як у Константинополі. (Так)
2. Ярослав Мудрий у 1036 р. розгромив хозар. (Ні)
3. Головний храм Русі — Софійський собор — був побудований на честь перемоги над печенігами. (Так)
4. Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава. (Ні)
5. За правління Ярослава Мудрого була побудована Десятинна церква. (Ні)
6. У період князювання Ярослава Київ збільшився в кілька разів. (Так)
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Порівняйте політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
3. Індивідуальне випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення за темою «Життя та діяння ченців Києво-Печерського монастиря».
Тема. Соціально-політичний устрій та господарське життя
за часів розквіту Русі
Мета: охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою Київської держави; показати закономірність становлення та розвитку феодальних відносин; ознайомити учнів із розвитком землеробства, ремесел і торгівлі на Русі; розвивати вміння працювати з текстом, робити висновки, критично мислити.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, картки з тестовими завданнями, картки с текстом для роботи, тексти джерел, схеми «Основні верстви населення Русі», «Формування нової системи податків та повинностей селян», ілюстрації, заготовки таблиці «Розвиток ремесла і торгівлі».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Оголошення теми та очікуваних результатів.
II. Актуалізація опорних знань
Робота з таблицею
Заповніть пропуски в таблиці.
Рік
Подія
1019 р.
1026 р.
1031 р.
1036 р.
1037 р.
1043 р.
1051 р.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Суспільні відносини. Посилення влади князя.
Розповідь учителя
У добу піднесення Київської держави формується централізована монархія: уся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії — бояри.
У його руках було зосереджено всю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. У своїй діяльності князь спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну підтримку церкви. Дружина являла собою постійне військо, що виконувало роль апарату примусу. Вона формувалася на засадах васалітету та складалася зі старшої (бояри, великі феодали) та молодшої («отроки», «діти боярські», «пасинки») дружин. За свою службу старші дружинники отримували землі, а молодші — частину військової здобичі або плату.
Певною мірою на політичні рішення князя впливали поради та підтримка боярської ради. Цей дорадчий орган походить від давньослов’янської ради старійшин. За часів Русі до боярської ради входили старші дружинники, міська еліта та представники вищого духовенства, із якими князь обговорював питання оголошення війни та миру, укладення угод, видання законів, розв’язував важливі адміністративні, фінансові та судові справи. Важливі громадські та державні справи розв’язувало віче — народні збори дорослого чоловічого населення. Цей орган влади логічно продовжує слов’янську традицію племінних зборів. У добу посилення монархії та централізму віча занепали, а в період ослаблення князівської влади знову відродилися. Право скликати віче мали князь, митрополит або ж самі жителі міста. Віче мало досить широкі права: оголошувало війну й укладало мир, виганяло або ж запрошувало князя, розпоряджалося фінансовими та земельними ресурсами, усувало адміністрацію, чинило вічовий суд. Механізм прийняття рішень був дуже простим — голосування не проводилося, а підтримка або ж заперечення висловлювалися гучним криком.
Робота зі схемою
Нагадати учням про те, що населення Русі складалося з різних верств, і запропонувати опрацювати схему «Основні верстви населення Русі».
Аналізуючи її, слід охарактеризувати становище кожного суспільного стану. Нові терміни та поняття заносяться до зошита.
Смерди — більша частина селян Русі, що мали приватне господарство, житло, земельні наділи, сплачували данину князю та були відносно вільними.
Закупи — категорія феодально залежних селян на Русі в X—XIІ ст., які брали у феодала позику («купу») і за це мусили виконувати феодальні повинності.
Рядовичі — категорія феодально залежного населення, що відбували феодальні повинності на підставі певного договору (ряду) з паном.
Челядь — назва населення феодальної вотчини, яке перебувало в різних формах залежності від землевласника.
Холопи — населення, що перебувало в повній власності феодала.
Ізгої — люди, що втрачали зв’язок зі звичним середовищем (князі без князівства, смерди без землі), але охоронялися законом.
2 Розвиток сільського господарства.
Робота з підручником
Запропонувати учням ознайомитися з матеріалом підручника, який стосується розвитку сільського господарства, виписати до зошита зміни, що відбулися в цій галузі, і сформулювати значення цих змін.
— Основне заняття населення — землеробство.
— Істотні зміни в техніці обробітку землі: перехід до дво- і трипільної системи землекористування.
— Від XI ст. — поширення плуга з череслом, який при оранці підрізав і перевертав ґрунт, що сприяло підняттю вологи з нижніх шарів у верхні й збагачувало їх повітрям, знищувалося коріння бур’янів; використання плуга для заорювання добрива (ці якості плуга відкрили шлях до освоєння важких чорноземів, розширення посівів пшениці, жита, проса, вівса, льону).
— Використання як тяглової сили волів; залучення до процесу оранки від кінця XI ст. коней.
— Перехід до товарного виробництва борошна й хлібопродуктів.
— Значне поширення городництва та садівництва.
— Важлива галузь сільського господарства — тваринництво.
— Помітна роль у господарстві промислів (переробка продуктів сільського господарства, збиральництво, полювання, рибальство, бортництво тощо).
3. Давньоруські міста, розвиток ремесел, торгівлі.
Робота з підручником
Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю «Розвиток ремесла і торгівлі».
Галузь Характерні риси
Ремесло
— Існування понад 80 ремісничих спеціальностей.
— Провідна галузь — чорна металургія.
— Розвиток ювелірного ремесла (використання різних технологій виготовлення ювелірних виробів: чернь, зернь, скань, емаль).
— Розвиток гончарства, прядіння, ткацтва.
— Обробка шкіри, деревини, каміння, кістки
Торгівля
— Активізація обміну та торгівлі; проходження територією Русі-України важливих торговельних шляхів — «із варягів у греки» (із Прибалтики до Причорномор’я через Дніпро), «шовковий» (пролягав Наддніпрянщиною та з’єднував Центральну Європу із Середньою Азією та Китаєм), «соляний» та «залозний» (сполучна ланка між Кавказом і Прикарпаттям).
— Становлення власної грошової системи («куни», гривні, златники та срібники, які почали карбувати за часів Володимира Великого)
4. Повсякденне життя різних верств населення.
Робота в групах
Учні об’єднуються в невеликі групи та за допомогою підручника й розповіді вчителя готують короткі повідомлення про повсякденне життя різних верств населення Русі. При виконанні цього завдання запропонувати учням звернути увагу на житло, розпорядок дня, одяг, дозвілля тощо. Після підготовки матеріалів представники груп презентують результати роботи.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Тестове завдання
Якими були основні суспільні верстви населення Русі? (Виберіть шість правильних відповідей.)
1 селяни
2 шляхта
3 міщани
4 духовенство
5 буржуазія
6 бояри
7 пролетаріат
8 дружинники
9 підприємці
10 князі
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйтеся до практичного заняття «Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого».
Практичне заняття. «Християнська релігія та церква в житті давньоруського суспільства»
Мета: показати, як відбувалося проникнення християнства в життя суспільства, його протистояння з язичництвом; визначити вплив християнства на життя давньоруського суспільства.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки схеми «Причини запровадження християнства в Київській державі», додаткова література (доля Десятинної церкви).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Оголошення теми практичного заняття
II. Актуалізація опорних знань
Завдання на повторення
Пригадайте, що вам відомо про діяльність князя Володимира.
III. Практичне заняття
План практичного заняття
1. Запровадження християнства як державної релігії: причини, сутність та наслідки.
Завдання Визначте причини запровадження християнства в Київській державі.
Запишіть їх до схеми.
Причини запровадження християнства на Русі
2. Протистояння між язичництвом і християнством
3. Роль церкви в житті давньоруського суспільства.
Робота із джерелами.
Робота в групах
Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких отримує матеріал для опрацювання (текст джерела і запитання до нього).
І група Із «Повісті минулих літ»
І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його [була] срібна, а вус — золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руська і пагорб той.
1) Що ви дізналися із джерела про язичницькі вірування східних слов’ян?
2) Яким богам вони поклонялися?
3) Що вам відомо про спробу князя Володимира реформувати язичництво?
II група Із «Повісті минулих літ»
У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських… І сказали бояри і старці: «…Пославши [своїх мужів], розізнай у кожного про їхню службу, і як [хто] служить богові»… І зізвав князь бояр своїх і старців, [і] мовив Володимир: «Осе прийшли послані нами мужі. Так послухаймо од них, що було». І сказав він їм: «Розкажіть перед дружиною»… Вони тоді розказали: «Ходили ми спершу в болгари і дивилися, як вони поклоняються в храмі, тобто в мечеті, стоячи без пояса. Отож, поклонившись, сяде [кожен] і глядить сюди й туди, як навіжений, і нема радості в них, але печаль і сморід великий, і недобрий є закон їхній. І прийшли ми в німці, і бачили, як вони службу правили, а краси ж не побачили ніякої. І прийшли ми тоді в Греки. І повели нас [туди], де ото вони служать богові своєму, і не знали ми, чи ми на небі були, чи на землі. Бо нема на землі такого видовища або краси такої… Тільки те ми відаємо, що напевне бог [їхній] перебуває з людьми і служба їх єсть краща, ніж в усіх землях. Ми… не можемо забути краси тієї… Так і ми не будемо тут [поганами] жити».
1) Як текст літопису відображають вибір віри Володимиром?
2) Поміркуйте, чому князь замислився над вибором нової віри
3) Яку віру вподобали посланці Володимира? Чому?
III група Із «Повісті минулих літ»
…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І послав Володимир [послів] до цесаря… говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте… Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І це почувши… цесарі, послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган… Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І це почувши, Володимир мовив посланим цесарям: «Я охрещусь, тому що… іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба»… Охрестився ж він у церкві Святої Софії. І єсть церква та в городі Корсуні, стоїть вона на [високому] місці посеред города… Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва…
1) Які події передували прийняттю хрещення Володимиром?
2) Що з наведеного джерела ви дізналися про прийняття християнства князем?
3) У якому місті відбулася ця подія?
IV група Із «Повісті минулих літ»
І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів… Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай…І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо ще неприйняли вони хрещення. І, приволікши його, укинули його в Дніпро…А назавтра вийшов Володимир із священиками цесариними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли — ті до шиї, а другі до грудей. Діти [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священики, стоячи, молитви творили…
1) Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з язичницькими ідолами.
2) Як, де і коли відбулося хрещення киян? У якій атмосфері воно проходило?
Опрацювавши матеріал у групах, учні мають відновити інформацію про процес хрещення Русі за князя Володимира (по черзі виступають представники кожної групи).
Метод «Мікрофон»
Визначте наслідки та історичне значення хрещення Русі.
Творче завдання
У «Слові про закон і благодать» майбутній митрополит Іларіон так прославляв князя Володимира: «Похвалімо ж і ми… того, хто велике і дивне діло сотворив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, а сина славного Святослава, про мужність і хоробрість якого в літа його володарювання слух пройшов по багатьох сторонах, а звитяги його і могутність поминаються й пам’ятаються ще й нині… бо володарював той не в худорідній і невідомій землі, а в Руській, про яку відати і чути на всі чотири кінця землі».
1. За що прославляв Іларіон князя Володимира?
2. Яку оцінку його політики дає митрополит?
3. Складіть вірш або хвалебну промову на честь князя Володимира, використовуючи літописний стиль того часу.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Тестові завдання
1. Яка подія передувала хрещенню Русі?
А будівництво Десятинної церкви
Б зруйнування язичницького капища князем Володимиром
В визнання залежності Русі від Візантії
Г завоювання Константинополя
2. У якому році відбулося запровадження християнства як державної релігії на Русі?
А 980 р.
Б 988 р.
В 1015 р.
Г 1037 р.
3. Якій церкві належить слава першого кам’яного храму Русі?
А Софійський собор
Б Покровська церква
В Десятинна церква
Г Володимирський собор
4. Чи стосуються події, змальовані літописцем, діяльності князя Володимира Великого?
1) І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла…
2) І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай…
А так, обидві події стосуються
Б лише перша стосується
В лише друга стосується
Г ні, жодна з подій не стосується
5. Коли відбулися описані в уривку із джерела події?
І тоді єпископ корсунський з попами охрестили Володимира. Охрестився ж він у церкві Святої Софії. І єсть церква та в городі Корсуні, стоїть вона на високому місці посеред города, де ото чинять торг корсуняни… Коли ж охрестили його в Корсуні, то передали йому віру християнську…
А IX ст.
Б Х ст.
В XI ст.
Г XIІ ст.
6. Одним із наслідків запровадження християнства на Русі стало:
А підпорядкування великокнязівської влади церковній владі Візантії
Б розширення рівноправних зв’язків Русі з європейськими державами
В посилення політичної та культурної ізоляції Русі з боку Європи
Г установлення повної політичної залежності Русі від Візантії
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2.Індивідуальні випереджальні завдання.
Підготуйте повідомлення за темами «Реймське Євангеліє — найдавніша вітчизняна книга», «Остромирове Євангеліє — витвір давньоруського мистецтва».
Тема. Культура Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.
Мета: ознайомити учнів із процесом виникнення східнослов’янської писемності та розвитком української мови; з’ясувати значення заснування шкіл; проаналізувати основні здобутки давньоруської культури кінця X — першої половини XI ст.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, тексти джерел, ілюстрації.
Хід уроку
І. Організаційний момент Оголошення теми та очікуваних результатів.
II. Актуалізація опорних знань
III. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Писемність та освіта
Розповідь учителя
До другої половини IX ст. у слов’ян не було абетки й писемності. Хоча й збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена».У 863 р. слов’янський просвітник Кирило створив слов’янську абетку. Згодом Кирило та його брат Мефодій були направлені візантійським імператором до Моравії для проповіді християнства слов’янською мовою. Брати перекладали слов’янською мовою церковні книги, і таким чином їхня діяльність закладала підвалини слов’янської писемності.Узагалі існувало дві форми слов’янської абетки: кирилиця і глаголиця, які зберігалися за алфавітним складом, розташуванням, назвами букв, але відрізнялися за формою їх написання. Глаголиця — від старослов’янського слова «глаголъ» — «слово», глаголити — говорити; створена близько 863 р. Кирилом, що родом із міста Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема Київські глаголичні листки.Глаголиця проіснувала недовго, в XI ст. її витіснила кирилиця. Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз» (що означає «я»), друга — «буки» («букви»), третя — «веди» («відати», «знати»). Отже, у буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають: «Я букви знаю».Питання про те, яка зі слов’янських абеток — кирилиця чи глаголиця — є давнішою, і до цього часу залишається предметом дослідження істориків.Поширення писемності серед населення Русі підтверджують і численні графіті.
Словник Графіті — написи на поверхні стін храмів та інших будівель.
Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Мудрого, автограф Володимира Мономаха, запис про мирний договір, укладений наприкінці XI ст. між князями Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом та Олегом Святославичем на р. Желані (зараз — Жуляни), купівлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Боянової землі (середина XIІ ст.).
2. Перші книжки. Усна народна творчість.
Робота в групах
1-а група. Опрацювавши текст підручника, має коротко передати зміст пункту «Школи»
Запитання до пункту «Школи»
1. За часів якого князя була відкрита перша школа на Русі?
2. Що спонукало русичів покращувати свою освіту, вивчати мови?
3. Які предмети вивчалися в давньоруських школах?
4. Доведіть на прикладах, що в Київській Русі писемність була по-ширена серед різних верств населення.
2-а група. Опрацювавши текст підручника, має коротко передати зміст пункту «Усна народна творчість».
Запитання до пункту «Усна народна творчість»
1. Які види усної народної творчості дійшли до нас із дохристиянськоїдоби?
2. Визначте основні теми та проблематику усної народної творчостіХ– середини ХІ ст.
3. Наведіть приклади головних дійових осіб давньоруських билин.
Прослухавши розповідь 1-ї групи, 2-а група повинна дати відповіді на запитання, поставлені вчителем, і навпаки. 3. Архітектура та монументальний живопис.
Робота в групах
Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких отримує завдання, використовуючи матеріал підручника, визначити характерні риси розвитку:
архітектури (І група),
образотворчого мистецтва (II група),
музики (III група).
Під час виступів груп решта учнів заносять характерні риси розвитку різних галузей мистецтва до таблиці."Характерні риси розвитку різних галузей мистецтва"
Галузьмистецтва Характерні риси
Архітектура— Накопичення багатого досвіду в містобудуванні; перехід від дерев’яного до кам’яного й цегельного будівництва. Оздоблення храмів фресками та мозаїками. Під час будівництва храмів використовували такі архітектурні елементи, як апсида, купол. Домінування в ранній період храмобудівництва візантійської традиції: Десятинна церква в Києві (Х ст.), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1031—1036 рр.),Софійський собор у Києві, який став зразком при будівництві соборів у Новгороді, Золоті ворота.
Монументальний живопис— Провідні жанри монументального живопису: фреска — розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці, яким вкривалися стіни православних храмів, та мозаїка, зображення якої складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла.Виникнення та розвиток національної традиції іконописного мистецтва (перші відомі живописці — ченці Києво-Печерського монастиря Григорій та Алімпій). Розвиток книжкової мініатюри. Мозаїчні та фрескові розписи Софійського собору — Оранта, зображення Ярослава Мудрого з сім’єю, сцениполювання. Мініатюри Євангелія, написаногов 1056–1057 рр.
Музичнатворчість - Велика кількість музичних інструментів. Розвиток церковної музики —хорового співу, що прийшов з Візантії. Численні фольклорні пам’ятки — народні обрядові пісні, веснянки, колядки.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Дидактична гра «Так чи ні?»Визначте, чи правильні твердження.
1. Заснування перших шкіл пов’язано з ім’ям Ярослава Мудрого.
2. Фреска — це розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці.
3. Скрипторії — це майстерні, у яких переписувалися книги.
4. Слов’янську абетку створив митрополит Іларіон.
5. Заснування першої державної бібліотеки пов’язане з ім’ям Ярослава Мудрого.
6. Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович — дійові особи обрядових пісень.
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал підручника за всіма вивченими темами.
Тема уроку. Князювання Володимира Мономаха.
Мета уроку. Характеризувати процес посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та довести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, аналізувати матеріал, робити висновки, працювати з джерелами інформації; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати почуття патріотизму.
Основні поняття. Міжусобні війни, половці, Володимир Мономах.
Обладнання. Підручник, атлас, портретне зображення Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича, картки з джерелами інформації.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати дати правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава; визначати внутрішню та зовнішню політику, яку проводив Володимир Мономах, посідаючи великокнязівський престол; доводити, що за правління Володимира Мономаха Київська Русь зазнала періоду піднесення; удосконалити навички роботи з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бліцопитування.
1. Дайте визначення поняття «міжусобні війни».
2. Хто такі половці?
3. Назвіть причини розгортання міжусобиць у Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого.
4. Назвіть князів, які управляли державою в другій половині 11- на поч.12ст.
5. Що таке « Союз трьох Ярославичів»? Із якою метою він був укладений?
6. Що таке « Правда Ярославичів»?
7. Що вам відомо про події 1068 р. в Києві?
8. Яка подія відбулася в 1097 р.? Що вам про неї відомо?
9. Які рішення були прийняті на з’їзді князів у Любечі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Отож сьогодні, ми з вами говоритимемо про історичну особу, яка виступила організатором і активним учасником боротьби з половцями. Ім’я цього князя Володимир Мономах. На уроці ми з вами з’ясуємо, за яких обставин Володимиру Мономаху вдалося прийти до влади в Київській Русі, схарактеризуємо його зовнішню та внутрішню політику, визначимо наслідки його діяльності.
Метод «Мікрофон» 1. Що вам відомо про Володимира Мономаха з попереднього уроку?
2. Яку роль він відіграв у проведенні Любецького з”їзду князів? 3. Яку роль він відігравав у боротьбі з половцями?
ІV . Вивчення нового матеріалу.
План.
1. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.
2. «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям».
3. Правління Мстислава Володимировича.
1. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха. Розповідь вчителя. Володимира Мономаха вважають великим патріотом держави і активним захисником Русі від половців. Володимир (1053-1125) – великий князь київський від 1113 р., онук Ярослава Мудрого, син князя Всеволода та доньки візантійського імператора Марії. Ще будучи переяслівським князем, виступав він із закликами про єднання руських князів та за припинення міжусобних війн. Також він уславився походами проти половців, завдавши їм низку нищівних поразок. Свій перший похід здійснив ще у 1068 р. Усього Мономах здійснив 83 великі походи, узявши в полон 300 половецьких ханів. (З1078 по 1093рр. – князь чернігівський, з 1094 по1113 – князь переяславський.) Один із великих походів відбувся в 1103р., під час якого половці не витримали натиску руських князів і кинулися тікати з поля бою. Ще успішнішим був похід 1111р., коли руські війська, підійшовши аж до Сіверського Дінця, захопили багато половецьких міст. Володимир відігравав велику роль і в укріпленні кордонів Київської Русі та спорудженні оборонних укріплень на півдніТаким чином, Володимир Мономах був не тільки організатором, а й активним учасником боротьби з половцями, чим здобув славу і популярність серед населення Київської Русі. Недарма київське віче в 1113р. запросило його на київський престол. Отож, з’ясуємо за яких обставин князю вдалося прийти до влади.
Робота в парах. Робота з історичним джерелом
Прочитати уривок із « Літопису Руського» про прихід Володимира Мономаха до влади і дати відповіді на запитання.
Із « Літопису Руського» про прихід Володимира Мономаха до влади.
«А представився благовірний князь Михайло, званий Святополком… А на завтра в сімнадцятий день кияни вчинили раду… послали до Володимира, говорячи: «Піди, княже, на стіл отчий і дідній». Це почувши, Володимир вельми тужив, але не пішов, горюючи за братом. Кияни тим часом розграбували дім Путяти, тисяцького, і пішли на жидів, і розграбували їх. І послали знову кияни до Володимира, говорячи: «Піди, княже, до Києва. Бо якщо ти не підеш, то знай, що багато зла підніметься…І будеш ти одвіт мати, княже, якщо ото монастирі розграбують». Отож, це почувши, Володимир пішов у Київ.»
Запитання.
1. Які події розгорталися в Києві в 1113 р.?
2. Чому кияни вирішили звернутися по допомогу до Володимира Мономаха?
3. Як цей документ характеризує Володимира Мономаха як особистість і державного діяча?
Випереджальне завдання. Скласти тезисну характеристику правління Володимира Мономаха за розповіддю.
Надії киян виправдалися: Володимир князював розумно, розважливо, справедливо. Він знову зосередив у своїх руках усі українські землі, крім Галичини, бо там вже самостійно князювали галицькі князі. Завдав остаточної поразки половцям, тому кочовики більше не турбували Русь, і можна було зосередитися на внутрішніх справах. Правління Мономаха стало часом розквіту Київської Русі. Він знову відродив владу князя київського, відновив порядок у Києві підніс його престиж як столиці. Силою свого авторитету зміг завоювати підтримку бояр та багатих купців. Не забував і про бідних, закріпив у своєму кодексі їхні права і цим ще більше заслужив поваги серед простих людей. Він любив правду і судив сам у своєму дворі. Його суд завжди приймав справедливі рішення. Мономах дбав про піднесення міжнародного авторитету Київської Русі. Із цією метою одружився з донькою англійського короля Гітою, а сина Мстислава одружив на дочці шведського короля. Володимир Мономах князював 12років і помираючи, залишив своїм дітям заповіт, у якому осмисли свою діяльність і передав досвід нащадкам. Цей заповіт дістав назву «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям». За правління Мономаха Київська Русь востаннє зазнала піднесення. Перевіримо, яку характеристику ви склали.
Приблизна характеристика правління Володимира Мономаха. - об’єднав землі Київської Русі, що вже розпалися на окремі князівства, крім Галичини; - завдав остаточної поразки половцям; - відродив владу великого князя київського; - відстояв престиж Києва як столиці Київської Русі; - уніс доповнення до «Правди Ярославичів»; - дбав про зв’язки Київської Русі з іншими державами; - є автором «Повчання дітям».
2 . «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям».
Самостійна робота з історичним джерелом. Прочитати уривок із «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» і дати відповідь на запитання.
«...А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину. ...Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступитесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте (і) не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн (навіть) смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської. ...Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. ...Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... На війну вийшовши не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. ...Бережися брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. ...недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте».
Запитання.
1. Із якою метою написано цей твір?
2. Чого навчав своїх дітей Володимир Мономах?
3. Чому саме такими хотів бачити своїх дітей Володимир?
4. Які думки князя є актуальними й зараз?
3. Правління Мстислава Володимировича.
Самостійна робота з підручником.
Опрацювати матеріал підручника про правління Мстислава Володимировича, с.112-113 і дати відповіді на запитання до нього.
Вправа «Чиста дошка».
На дошці записані запитання. Якщо відповідь на запитання знайдена, воно витирається. Робота продовжується доти, поки дошка не залишається чистою.
1. Хто із синів Мономаха посів князівський престол після його смерті ?
2. Скільки років князював Мстислав Володимирович?
3. Назвіть напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики.
4. Як ви вважаєте, чи дотримувався Мстислав заповідей свого батька?
5. Чому Мстислава вважають останнім князем доби Київської Русі? 6. Який період настає в історії Київської Русі після смерті Мстислава?
V. Узагальнення та систематизація знань.
– Що ми дізналися про правління Володимира Мономаха?
Давайте узагальнимо вивчене протягом уроку у вигляді логічної схеми
Який твір написав і про що?
У результаті яких подій став князем Київської Русі?
Яких заходів вжив для зміцнення країни?
Як складалися відносини Київської Русі з іншими країнами?
VІ. Домашнє завдання.
1.Опрацювати текст параграфа 12,с.109-115.
2.Відповідати на запитання 2-3,9.
3.Написати листа Володимиру Мономаху щодо актуальності «Повчання дітям». .
8 клас Історія України
Тема 2. Українські землі в І-й половині XVІІ столітті.
Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині 17 ст.
Мета: визначити особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині XVII ст.; з’ясувати, як відбувалося зростання магнатського землеволодіння на українських землях; встановити причини й наслідки поширення фільваркових господарств; охарактеризувати розвиток українських міст у першій половині XVII ст.
Основні поняття: «латифундія», «фільваркове господарство», «кріпацтво».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?
2. Назвіть і покажіть на карті воєводства, які були утворені на українських
землях після їх входження до складу Речі Посполитої.
3. Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?
4. Назвіть основні ознаки економічного розвитку українських земель у другій половині XVI ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання уроку
• Визначити, як соціально-економічні процеси, що відбувалися на українських землях у першій половині XVII ст., вплинули на становище
українського населення.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Зростання магнатського землеволодіння
Завдання
1. Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння
в Україні?
2. Як це впливало на становище простого населення?
Робота зі схемою
Шляхи зростання магнатських землеволодінь
За рахунок купівлі
маєтків та земель
За рахунок успадкування маєтків та земель
За рахунок захоплення
окраїнних територій
За рахунок дарувань з боку королів
та князів
За рахунок захоплення маєтків
та земель
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Господарство українських земель у XVI —
першій половині XVII ст.», назвіть власників найбільших землеволодінь і воєводства, де були розташовані маєтки Вишневецьких та Острозьких.
2. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва
Робота над поняттям
Фільварок — поміщицьке товарне господарство, в якому використовується праця кріпаків, а продукція вирощується для продажу на ринку.
У ч и т е л ь. Права магнатів на придбані або загарбані землі затверджувалися великокнязівськими та королівськими грамотами. Із кінця XVI ст. сейми дозволили королю роздавати на «вічність» особам зі шляхетського стану «пустині» в Придніпров’ї, причому не тільки незайняті, а й заселені селянами та козаками землі
Робота з документом. (с. 70) Запитання до документа. 1. Якою була панщина селян? 2. Які податки й повинності стягували із селян? 3.Які факти свідчать про безправне становище селян?
Уродовж 17 ст. різко погіршилося економічне, соціальне і правове становище селян у всіх регіонах України. Найважчим воно було в Берестейському, Підляському, Руському, Белзькому, Волинському, західній частиніПодільського, правобережжі Київського воєводств, де панщина селян-кріпаків сягала 3-6 днів на тиждень. На середину 17 ст. в результаті безперервного закріпачення вільних селян в Україні лишалося дуже мало.
3. Розвиток міст
Робота з таблицею
Процеси, які заважали розвитку міст
Панування феодальнокріпосницьких відносин.
Всевладдя магнатів і шляхти: без сплати мита
продукція фільварків вивозилася за кордон;
У маєтках запроваджувалося промислове виробництво, що призводило до
звуження ринку збуту виробів ремісників.
Поява на землях феодалів не цехових ремісників— партачів», які вели гостру конкурентну боротьбу з цеховими ремісниками.
Великі побори та повинності городян на користь держави
Запитання
• Як ви вважаєте, які процеси на українських землях гальмували розвиток міст?
Робота з атласом
Користуючись картою атласа «Господарство українських земель у XVI — першій половині XVII ст.», назвіть:
1) українські міста, в яких мешкало понад 10 тис. осіб;
2) ремесла, які були поширені на території українських земель.
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання конспекту
Основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.
• Зростання магнатського землеволодіння.
• Розвиток фільваркового виробництва.
• Освоєння нових земель.
• Зростання міст.
• Розширення зовнішньої та внутрішньої торгівлі.
• Посилення процесу закріпачення селянства.
• Посилення феодально-кріпосницької експлуатації населення.
• Погіршення становища селянства та міщанства
VI. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника
Тема уроку. Церковне життя в першій половині 17 ст.
Мета: охарактеризувати зміни, що відбулися в церковному житті України внаслідок Берестейської унії; назвати діячів культурно-церковного життя; з’ясувати, яких заходів для зміцнення православної церкви ужив Петро Могила; порівняти становище православної та греко-католицької церков.
Основні поняття: «право ставропігії».
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Яким було становище православної церкви в другій половині ХVІ ст.?
2. Чому з’явилася ідея про унію православної та католицької церков? На
яких умовах пропонувалося здійснити унію?
3.Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську церкву? Чому?
4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні
Робота в групах
Групи опрацьовують матеріал підручника, історичні довідки та схему, мають дати відповіді на запитання.
1-а группа.
Іов Борецький. Історична довідка
• Український церковний, політичний і освітній діяч;
• народився на Львівщині, навчався у Львівській братській школі, а потім за кордоном;
• працював учителем, а потім ректором Львівської братської школи;
• у 1618 р. обраний настоятелем Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві;
• у 1620 р. висвячений на митрополита;
• великі надії покладав на розвиток освіти та книгодрукування, заснував Київську братську школу і був її покровителем.
Завдання
1. Визначте, які шляхи пропонував Борецький, щоб подолати кризовий стан православної церкви.
2. Що він зробив для того, щоб вивести церкву з такого стану?
2-а група
Петро Могила. Історична довідка
• Народився 1596 р. в сім’ї молдовського господаря, навчався у Львівській братській школі, а потім у європейських університетах;
• служив у польському війську, брав участь у битві під Хотином, але згодом постригся в ченці;
• у 1627 р. затверджений архімандритом Києво-Печерської лаври,
а 1632 р. — митрополитом Київським і Г алицьким;
• був видатним богословом і організатором;
• з його ім’ям пов’язана нова доба в історії Української православної церкви.
Церковні реформи Петра Могили
1. Домігся від польської влади визнання церковної ієрархії, за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів, визначалися умови
розв’язання суперечок між православними та уніатами
2. Налагодив сувору дисципліну серед священиків і ченців, нагляд за якими повинні були здійснювати протопопи. Обмежив право магнатів втручатися в церковні справи. Запровадив богослужіння українською мовою.
3.Православній церкві повернули її майно і землі. Відбудовано Софійський собор, Десятинну церкву, церкву Спаса на Берестові, Михайлівську церкву у Видубецькому монастирі та ін.
4. Велику увагу приділяв освіті духівництва, з його ініціативи утворена Києво-Могилянська академія. Дбав про розвиток друкарень, опікувався Львівською друкарнею, де було видано його «Требник»
Завдання
1. Охарактеризуйте Петра Могилу як історичного діяча.
2. Н а прикладі його діяльності визначте, яку роль відігравала православ-
на церква у житті України першої половини XVII ст.
Заслуховуються виступи представників груп.
2. Становище церков
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника складіть розгорнутий план за темою «Ста-
новище православної і греко-католицької церкви в Україні в першій поло-
вині XVII ст.».
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Як Берестейська церковна унія вплинула на церковне життя України?
2. Коли було відновлено православну церкву?
3. Який стан суспільства відіграв вирішальну роль у збереженні православної церкви?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконайте завдання
в кінці параграфа.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготувати повідомлення про Петра Сагайдачного.
Тема. Українське козацтво в першій чверті XVII ст. Гетьман Конашевич-Сагайдачний
Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення.
Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська
війна».
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Історичний диктант
1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до __.
2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається __.
3. Коли в 1620 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх
Феофан, то до нього звернулись представники від усього українського
громадянства з проханням __.
4. У сан київського митрополита було висвячено __.
5. У 1632 р. були укладені так звані «Пункти для __».
6. 1632 р. митрополитом Київським і Г алицьким був затверджений __.
7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у __.
8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили __.
9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви __.
10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. розглядалося
питання про __.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. До складу яких держав входили українські землі на початку XVII ст.?
2. Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.
3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?
4. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?
5. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків
та татар?
IV. Вивчення нового матеріалу
Перші два десятиліття XVII ст. ввійшли в історію як «Епоха героїчних походів» — період найбільш успішних (морських і сухопутних) походів козаків проти турків. Саме в цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.
1.Морські походи козаків
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника В. Власова (С. 64–66) складіть таблицю
«Морські походи козаків».
Дата
Результати і наслідки походів
1600 р.
Напад на порт Варна: козаки взяли 10 турецьких галер із усіма
припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
1602 р.
Похід на Килію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розбили турецьку ескадру
1608 р.
Похід на Кримське ханство: узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609 р.
Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород: на 16 чайках ввійшовши в гирло Дунаю, спалили ці фортеці
1614 р.
Походи на Трапезунд і Синоп: двічі перепливали Чорне море і штурмували прибережні фортеці
1615 р.
Напад на Константинополь: козаки на 80 чайках напали на околиці турецької столиці, спалили гавані Мізевані та Архіоки. Коли ж турецький флот наздогнав козаків у гирлі Дунаю, вони, оволодівши турецьки ми кораблями, спалили їх поблизу Очакова. За наказом султана татарська орда напала на Волинь і Поділля
1616 р.
Похід на Кафу (невільничий ринок у Криму): козаки знищили 14 тисяч турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили багато полонених. У цих боях особливо прославився запорозький ватажок Петро Сагайдачний
1620 р.
Похід на Стамбул на 200 човнах: спустошили околиці столиці, потім узяли і спалили Варну. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій
Використовуючи метод «Мозковий штурм», учитель пропонує учням висловити власну оцінку значення морських походів козаків.
1. Значно послабили військову міць супротивника.
2. У результаті походів було звільнено багато полонених.
3. Походи сприяли зростанню авторитету козаків в європейському світі.
2. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
Заслуховується повідомлення учня про Петра Сагайдачного.
Робота з підручником. Постать в історії, с. 85.
Учні відповідають на запитання до документа.
3. Участь козаків у Хотинській війні
Робота в групах
На основі тексту підручника:
1-а група визначає, між якими державами точилась Хотинська війна.
2-а група визначає, на чиєму боці і чому виступило українське козацтво.
3-я група визначає, на чиї плечі лягав основний тягар війни.
4-а група визначає, чому перемога під Хотином принесла козацтву сла-
ву рятувальника християнської цивілізації.
Представники груп доповідають про результати роботи.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Мозковий штурм»
Дати оцінку діяльності гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.Усі пропозиції учнів фіксуються на дошці і на їх підставі робиться загальний висновок.
VI. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема уроку. Козацькі рухи 20-30 рр. 17 ст.
Мета: визначити причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань; розглянути перебіг козацьких виступів проти польської влади; характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань; продовжувати вдосконалювати набуті вміння і навички роботи в групах та складання таблиць; ; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму.
Основні поняття. Куруківська угода, «Тарасова ніч», «Ординація Війська Запорозького». Обладнання. Підручник, карта, атлас, дидактичний матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?
2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?
3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?
4. Н азвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої на початку XVII ст.
5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення? 6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?
IІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
Учитель пропонує дітям спробувати визначити причини козацьких повстань 20–30-х рр. XVII ст.
Робота в парах
1-й учень. Опрацювати текст підручника і визначити причину польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.
2-й учень. Опрацювати текст підручника та визначити наслідки і значення польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.
Учні в парах обговорюють виконані завдання. Заслуховуться декілька пар.
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Козацькі повстання проти Польщі наприкінці XVI та у 20–30 рр. XVII ст.», виконайте завдання.
1. Н азвіть місце, де восени 1625 р. відбулася вирішальна битва між козаками під проводом Марка Жмайла і польським військом під командуванням С. Конєцпольського.
2. Н азвіть, яка угода була підписана між козаками та польським гетьманом.
2. Повстання під проводом Т. Федоровича та І. Сулими. Національно-визвольні повстання 1637–1638 рр.
Робота з текстом підручника
Скласти таблицю «Повстання 20–30-х років XVII ст.».
Дата
Подія
Результати
1630 р.
Повстання козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) проти польської шляхти
Перемога козаків. 1633 р. — «Статті
для заспокоєння російського народу».
Подальша доля Федоровича невідома
1635 р.
Напад запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Іваном Сулимою на фортецю Кодак
Підступно захоплений городовими
козаками, І. Сулима був виданий
полякам і четвертований у Варшаві
1637 р.
Козацьке повстання на чолі
з Павлом Бутом (Павлюком)
Захоплений реєстровими козаками,
П. Бут був виданий полякам і страче
ний у Варшаві
1638 р.
Повстання запорожців на чолі з Яковом Острянином протии польської шляхти
Після поразки Я. Острянина гетьман
з козаками відступив до Слобідської
України
1638 р.
Козацьке повстання на чолі
з Д. Гунею. Очолив боротьбу козацтва після відступу Я. Острянина.
1638 р. — «Ординація Війська Запорозького». 10-літня доба «золотого спокою» для поляків
Робота з картою атласа
Користуючись картою атласа «Козацькі повстання проти Польщі наприкінці XVI та у 20–30-і рр. XVII ст.», виконайте завдання.
1. Яку угоду підписали козаки та польський гетьман С. Конєцпольський у травні 1630 р.?
2. Як називалась фортеця, збудована Бопланом для контролю над Запорозькою Січчю?
3. Хто з козаків і коли зруйнував цю фортецю?
4. Назвіть місце, де був обложений загін П. Бута у грудні 1637 р.
5. Де сталася вирішальна битва між козаками і поляками влітку 1638 р.?
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота в групах (за методом «Дерево рішень»)
1-а група. З’ясувати особливості козацько-селянських повстань початку XVII ст.
2-а група. З’ясувати наслідки козацько-селянських повстань початку XVII ст.
3-я група. Визначити значення козацько-селянських повстань початку XVII ст.
Особливості: Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків.
Наслідки: Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва.
Значення: Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником і виконати завдання
до нього.
2. Підготувати повідомлення «Утворення Києво-Могилянської академії».
Тема. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
Мета: визначити умови і стан розвитку культури в Україні першій половині XVII ст., а також охарактеризувати розвиток освіти, книгодрукування та літератури в даний період; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу; виховувати в учнів естетичні смаки.
Основні поняття: «культура», «книгодрукування», «сім вільних наук», «мемуари», «поезія», «публіцистика», «шкільна драма».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. Що таке культура?
2. Пригадайте основні досягнення української культури другої половини
XVI ст.
3. Які пам’ятки культури та імена визначних культурних діячів цього періоду ви можете назвати?
ІІI. Вивчення нового матеріалу
Метод «Мозковий штурм»
Учні висловлюють свої думки щодо умов, в яких умовах розвивалася українська культура першої половини XVII ст., які записуються на дошці.
Потім один з учнів робить узагальнюючий висновок.
1. Фактори, що впливали на розвиток української культури першої половини XVII ст.
Позитивні
Негативні
Розвиток української мови. Національно-визвольні повстання.
Героїка козацьких походів. Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії. Розвиток національної свідомості. Відновлення ієрархії української православної церкви
Відсутність власної держави. Поділ території України між Річчю Поспо-
литою, Московією, Угорщиною та Туреччиною. Відсутність єдиного наукового й політичного центру.
Тяжкий національний гніт. Зростаюча загроза ополячення й окатоличення. Спустошливі напади турків та татар
2. Шкільництво Утворення Києво-Могилянської академії
Робота з картою
Користуючись картою «Культура та церква в українських землях у ХIV — першій половині XVII ст., виконайте завдання.
1. Назвіть типи навчальних закладів та найбільш визначні установи цього періоду.
2. Назвіть прізвища меценатів, що доклали зусиль для організації вищої школи в Україні.
3. Який тогочасний вищий навчальний заклад відновив свою діяльність у незалежній Україні?
Заслуховується повідомлення учня про утворення Києво-Могилянської академії.
Обговорення: 1. У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянської академії?
2. Яке місце вона посідала в національно-культурному розвитку?
3. Література. Жанри літератури першої половини XVII ст.
Робота в групах
1-ша група. Ораторсько-проповідницька проза
Твори з моральними повчаннями й тлумаченням Святого Письма. До талановитих проповідників першої половини XVII ст. належав Кирило Транквіліон-Ставровецький. З-під його пера вийшли трактат «Дзеркало богослов’я» (1618), збірник віршів і прозових творів «Перло многоцінне» (1646). Відомим проповідником був також П. Могила.
2-га група. Мемуари (у формі записок-спогадів)
Серед найбільш ранніх творів вітчизняної історичної мемуаристики була праця київського міщанина Богдана Балики «Про Москву і про Дмитра, царка московського неправдивого». У ній описані події, пов’язані з походом польського війська 1612 р. на Москву.
3- а група. Політична публіцистика
До цього жанру належали твори, автори яких пропонували політичні реформи або шляхи розв’язання політичних проблем. З проектами захисту європейських країн від турецько-татарської агресії виступав Йосип Верещинський. Він запропонував створити на Лівобережній Україні козацьку державу — Задніпровське князівство. Северин (Семерій) Наливайко розробив проект поселення козаків у межиріччі Південного Бугу і Дністра.
4- а група. Поезія
Почала поширюватися на українських землях під впливом західноєвропейського Відродження. Одним із кращих творів є поема Севастяна Кленовича «Роксоланія». Згодом виникає полемічна поезія. Прикладом її є твір невідомого автора «Скарга вбогих до Бога». У ньому, зокрема, гостро засуджуються папа римський та уніати. Розвивалася також панегірична (хвалебна) поезія, у якій високим стилем прославлялися заслуги героїв перед вітчизною, церквою, суспільством. Характер панегірика мають «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного», написані ректором Київської братської школи Касіаном Саковичем у 1622 р. у зв’язку
з кончиною славетного запорозького гетьмана.
5 –а група. Шкільна драма
Виникає у слов’яно-греко-латинських школах як драматична вистава релігійного змісту для кращого засвоєння учнями латиномовних курсів. У шкільній драмі використовувалися біблійні сюжети і мотиви. Найбільш відомою є драма «Розмірковування про муку Христа» вчителя Львівської братської школи Йоаникія Волковича. Ця драма була надрукована у Львові на початку 30-х років XVII ст.
6 – а група. Літописання
У першій половині XVII ст. були написані Острозький літопис, Український хронограф, літописи Волині й України, літопис Густинського монастиря
Заслуховуються повідомлення представників груп.
Запитання. Які нові жанри виникли в українській літературі цього періоду?
4. Книговидання
Робота з текстом підручника
Опрацювавши текст підручника на С. 80–81, учні дають відповіді на питання.
1. Що сприяло розвитку книговидання у першій пол. XVII ст.?
2. Покажіть на карті міста й монастирі України, в яких діяли друкарні.
3. Яке значення мало книговидання для українського населення?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Н азвіть основні досягнення розвитку культури в Україні в першій половині XVII ст.
2. Хто був засновником Києво-Могилянської академії?
3. Про які літературні твори цього періоду ви дізналися на уроці?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Клас ділиться на групи, які готують випереджальне завдання: 1-а група — розвиток музики; 2-а група — розвиток театру; 3-я група — розвиток архітектури; 4-а група — розвиток живопису.
Тема. Українське мистецтво першої половини XVII ст.
Мета: охарактеризувати розвиток українського мистецтва, зокрема музики, театру, архітектури та живопису в першій половині XVII ст.; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати характерні ознаки української культури.
Основні поняття: «думи», «кобзарі», «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Евристична бесіда
1. Під впливом яких факторів розвивалося українське мистецтво другої половини XVI ст.?
2. Пригадайте основні досягнення українського мистецтва даного періоду.
3. Назвіть імена видатних українських митців другої половини XVI ст.
4. Поміркуйте, які фактори впливали на розвиток українського мистецтва першої половини XVII ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання уроку
• Визначте основні ознаки та особливості розвитку українського мистецтва першої половини XVII ст. порівняно з другою половиною XVI ст.
IV. Вивчення нового матеріалу
Метод «Ажурна пилка»
На попередньому уроці клас об’єднався в чотири групи, які отримали завдання: підготувати вдома за підручником та додатковою літературою питання про стан української культури у І половині XVII ст.:
1-а група — музика;
2-а група — театр;
3-я група — архітектура;
4-а група — живопис.
Спочатку учні працюють кілька хвилин у «домашніх групах», обговорюють своє домашнє завдання й підготовлені матеріали, діляться своїми знаннями.
Згодом формуються нові групи.Таким чином, у кожній групі будуть присутні «спеціалісти» з музики, театру, архітектури, живопису. Їхнє завдання — розкрити іншим учням своєї групи те питання, яке вони готували вдома.
Для цього виду роботи учням надається 10 хв., після чого вони повертаються
в «домашні групи» і демонструють результати своєї діяльності, систематизують отриману інформацію.
Обговорення виконаного завдання проводиться за запитаннями.
Запитання для груп.
1-а група
1. Які основні тенденції розвитку музичного мистецтва ви можете назвати?
2. Назвіть основні музичні жанри, які розвивалися у першій половині XVII
3. Які нові жанри з’явилися в цей період?
4. Назвіть характерні ознаки музичних творів даного періоду.
5. Які твори посідали провідне місце в пісенній творчості?
6. Як ви думаєте, чому скрипалі, бандуристи, лірники, кобзарі користувалися в Україні надзвичайною повагою?
2-а група
1. Поясніть терміни: «шкільна драма», «інтермедія», «театр». Що між ними спільного?
2. Що послужило основою для розвитку українського театру?
3. Якою була тематика театральних творів?
4. Підготуйте розповідь про ляльковий театр — вертеп за таким планом:
а) зародження театру; б) вертепна скринька; в) тематика вистав;
г) автори й виконавці вертепних драм; д) місця проведення вертепних вистав;
е) значення вертепного театру.
5. Як ви вважаєте, чому вертеп користувався популярністю серед населення?
3-я група
1. Який архітектурний стиль набув поширення на українських землях у першій половині XVII ст?
2. Назвіть найбільш відомі архітектурні пам’ятки даного періоду. Опишіть їх.
3. Чому українське бароко називають козацьким?
4. Які національні мотиви простежуються в архітектурних спорудах першої половини XVIІ ст.?
5. Порівняйте архітектуру другої половини XVI та першої половини XVII ст.
Укажіть спільні та відмінні ознаки.
4-а група
1. Які жанри живопису розвивалися в першій половині XVII ст.?
2. Укажіть, яка тематика переважала в українському живописі.
3. Н азвіть найбільш відомі твори українського живопису першої половини XVII ст. та його найвидатніших представників.
4. Які ознаки барокового стилю простежувалися у творах живопису?
5. Які національні мотиви здобули своє відображення у творах українських митців? У чому полягає їх історичне значення?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити тему «Українські землі в першій половині XVII ст.», підго-
туватися до уроку узагальнення та систематизації знань.
Тема. Узагальнення та систематизація знань за темою «Українські землі у першій половині XVII ст.»
Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений з даної теми; розвивати
в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Основна частина уроку
Учні виконують один з варіантів завдань.
Варіант 1
І. Виберіть одну правильну відповідь
1. Позначте прізвище діяча, який у 1620 р. очолив відновлену Київську митрополію.
А З. Копистенський;
Б І. Борецький;
В _М. Смотрицький;
Г М. Рогоза.
2. Позначте прізвище засновника Лаврської школи в Києві.
А П. Сагайдачний;
Б К.-В. Острозький;
В_ І. Борецький;
Г П. Могила.
3. Позначте прізвища діяча церкви, прихильника унії православної та римо-католицької церкви.
А І. Потій;
Б Г. Балабан;
В_А. Торунь;
Г З. Копистенський.
4. Позначте назву українського мандрівного театру, який був поширений в українських землях у першій половині XVIІ ст.
А Бондар;
Б вертеп;
В_ балаган;
Г містраль.
5. Позначте дату, коли відбулось повстання на чолі з М. Жмайлом.
А 1625 р.;
Б 1632 р.;
В_ 1637 р.;
Г 1638 р.
6. Позначте рік, коли сталася подія, відома під назвою «Тарасова ніч».
А 1628 р.;
Б 1629 р.;
В_1630 р.;
Г 1631 р.
IІ. Установіть хронологічну або логічну послідовність.
Розташуйте книги XVI — першої половини XVIІ ст. у порядку їх виходу у світ.
А «Апостол» І. Федоровича;
Б «Граматика словенська» Л. Зизанія;
В _«Требник» П. Могили;
Г «Пересопницьке Євангеліє».
ІІІ. Дайте відповідь на запитання.
1. Яку роль відігравали братства у національно-визвольному русі в Україні?
2 Охарактеризуйте стан розвитку архітектури в Україні у першій половині XVІІ 17 ст.
3. Робота з текстом.
Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків».
Запитання
На основі документа схарактеризуйте соціально-економічне становище
українських земель у першій половині XVII ст.
Варіант 2
І. Виберіть одну правильну відповідь
1. Позначте посаду П. Могили, яку він обійняв у 1632 р.
А Архімандрит Києво-Печерської лаври;
Б митрополит київський;
В_глава Київського братства;
Г єпископ київський;
2. Позначте переможців у Цецорській битві.
А Козаки;
Б поляки;
В_турки й татари;
Г росіяни.
3. Позначте, на території якої області сучасної України розташована Хотинська фортеця.
А Чернівецька область;
Б Івано-Франківська область;
В_Закарпатська область;
Г Львівська область.
4. Позначте цифру, що означає тривалість (у роках) повного курсу навчання
у Києво-Могилянській академії.
А 9;
Б 10;
В_ 11;
Г 12.
5. Позначте, у ході якої війни (походу, битви, бою) Богдан Хмельницький
потрапив у турецький полон, а його батько — Михайло Хмельницький — загинув.
А Цецорська битва 1620 р.;
Б Хотинська війна 1621 р.;
В _повстання Жмайла 1625 р.;
Г повстання Трясила 1630 р.
6. Позначте прізвище діяча, який у 1620 р. очолив відновлену Київську митрополію.
А З. Копистенський;
Б І. Борецький;
В _М. Смотрицький;
Г М. Рогоза.
IІ. Установіть хронологічну або логічну послідовність.
Розташуйте книги XVI — першої половини XVIІ ст. у порядку їх виходу у світ.
А «Апостол» І. Федоровича;
Б «Граматика словенська» Л. Зизанія;
В _«Требник» П. Могили;
Г «Пересопницьке Євангеліє».
ІІІ. Дайте відповіді на запитання.
1. Які наслідки мала Берестейська церковна унія для України?
2. Охарактеризуйте стан розвитку образотворчого мистецтва в Україні у першій половині ХVІІ ст.
3. Робота з текстом.
З листа канцлера Великого князівства Литовського Лева Сапіги до греко-католицького єпископа Йосафата Кунцевича в березні 1622 р. «Давно в нашій державі заведено святу римо-католицьку віру, і доки не мали наслідувачки (унії) свого богослужіння і послуху для Святого Отця, доти славилася дійсним спокоєм і силою всередині держави й назовні; тепер же, коли прийняли до свого гурту якусь сварливу й неспокійну приятельку (унію), через неї на кожнім сеймі, на кожних народних зборах, на кожному повітовому засіданні точиться чимало суперечок і чвар».
Запитання
1) Про яку подію йдеться у документі?
2) Які наслідки вона мала для України?
ІІІ. Домашнє завдання
Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про сподвижників Б. Хмельницького — М. Кривоноса, І. Богуна, Г. Лісницького, М. Кричевського.